Двір,садок і хата біла,-
Це не жарт, це яв жива,
Непогода надоїла,
Так, на жаль, часом бува...
Люблю осінь - чарівницю,-
За усі її дива,
Хоч бува і небилиці,
Посилає нам вона...
Я люблю спостерігати,
Й ловить осені дива,
Малювати і писати:
І малюнки, і слова...
Уже місяць йде останній,
Осінь тихо відплива,..
Її подих вже прощальний,
Вітер з сумом обвіва...
Жаль, змінити неможливо,
Це для нас не новина
І останнє справжнє диво,
Потихенько відплива...
Двір, садок і хата біла
Вже сумують, як і я,
Хризантема захворіла,
Розумію її я...
Всім, напевне, зрозуміло,
Осінь тихо відплива,
Листя жовте потемніло,
Бо ж ось - ось прийде зима...
Вітер з гаєм розмовляє:
"Не сумуй мій друже!"
Зима гай не долюбляє,
Бо він їй байдужий...
Двір, садок і хата біла,-
Не дуже й сумують,
Вчас зими теж буде біло,
Й вони спати будуть...
ID:
930499
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 10.11.2021 19:22:44
© дата внесення змiн: 10.11.2021 19:27:29
автор: геометрія
Вкажіть причину вашої скарги
|
