Низький уклін
і пам'ять Іоанну Златоусту
Осінь, йдеш простоволоса
в володіння днів –
Ще навкруг зелена проза
Посеред дощів.
Там, за вранішнім серпанком,
Неба купорос,
Перші жовті полустанки
Й іній, не мороз.
Самі пізні сінокоси
Сходів молодих –
Як блищать на сонці роси
В змахах кругових.
На городах ще капуста,
Жовті гарбузи.
Пом'янемо Златоуста* –
Славили низи...
Все життя за чисту Правду
Жертвенне стояв
І святе Писання радо
Люду прославляв.
Тож служіння Бога Сину
Й Вірі присвятив.
В розмальоване осіннє
Небо відлетів...
Повчальна історія вічного боріння чистих
серцем Праведників, які досягли
Вершин служіння і врешті-решт із-за Правди й були вигнані.
З його висловлень: "спочатку Бог не зробив одного багатим, а іншого бідним і, привівши людей, не показав одному багатьох скарбів, а іншого позбавив цього придбання, але всім надав для обробітку одну і ту ж землю. Яким же чином, коли вона становить загальне надбання, ти володієш стількома-то і стількома ділянками, а ближній не має ні клаптика землі? Користолюбні багатії - це якісь розбійники, що засіли при дорозі, грабують тих що проходять і заривають майно інших в своїх коморах ... як свині в грязі, вони тішаться, валяючись в нечистотах сріблолюбства". Скопійовано з сайту: https://www.astromeridian.ru/poetry/
27 вересня - преставлення святого Іоанна Златоуста.
https://www.astromeridian.ru/poetry/svyatitel_ioann_zlatoust.html
