В метро
Тільки поїзд відійшов,
Без ноги хлопчак пройшов,
Втім, - замурзані дівчата,
Та пробігли циганчата.
На жебрачок-жебраків,
На всіх нетутешніх,
Вже й ніхто не зводить брів,
У вагонах тісних.
Справа бачте не в купоні,
Та набридло всім в вагоні,
Совість мучить, щоб не дати,
Та багато, деж набрати.
Не давать народ вже звик,
Та заходить молодик,
Щось прикрив полою,
Чи іграшку, чи зброю..
Каже теж, допоможіть!
В шапку гроші “положіть”,
Мій зламався автомат,
Чергами стріляє, гад,
Одиночними не хоче,
Всіх без винятку построче.
На ремонт потрібні гроші,
Поможіть мої хороші.
Всі неначе показились,
І холодним потом вкрились,
Навіть той, що в чорній шкірі,
Тільки й знав, що зуби шкірив.
Миттю люди схаменулись,
Та до шапки потягнулись,
Наче вже й грошей не жаль,
Наче їх то біль –печаль.
Скаже хтось, що я брешу,
То видумую, грішу…
Та потрібно всім нам знати,
Чого завтра нам чекати.
Знати добре всім про то,
Що чекає нас в метро.
06.1996. © В. Небайдужий
М. Київ.
ID:
921394
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Гумористичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Гумористичні й жартівливі вірші
дата надходження: 05.08.2021 08:44:13
© дата внесення змiн: 05.08.2021 08:44:13
автор: Небайдужий
Вкажіть причину вашої скарги
|
