Ніч. І місто заснуло. Прокинувся кіт -
солодко так позіхнув, потягнувся,
в кватирку протиснувся, перевернувся
в землистій пилюці й побіг до воріт -
клан вже чекав його, тож шанобливо
хвости піднілися до чорного боса,
собака прив'язаний рявкнув гнівливо
і кури общипані глянули скоса
"Сліпе порося" - їх незмінна таверна,
в якій вже давненько немає свиней,
хоча де-не-де ще знаходяться зерна,
тож є закуток й вистачає мишей
Належало знову промявкати плани:
по-перше відстежити дона Пищані,
який догризає сусідські дивани,
по-друге сплатити борги по сметані,
по-третє канарка підкинула звістку,
що хтось із своїх не шанує закони -
ховає пучок валер'яни в любистку,
тому і зібрали найближчі райони,
тому і чекали всі дона Мурчало
(як боса всіх босів), комісію склали.
І поки нявчання навколо вщухало,
перші дві справи вони розібрали:
живуть за сараєм малі крисенята
(яких так багато у дона Пищані)
щури - є щури, хтось тай здасть свого тата,
і той попадеться у лапки жадані.
А там і сметану відплатимо разом:
коли хазяям покладемо цю мишу -
забудуть весь борг і пробачать образи
за вірність диванам і здобич найліпшу.
Два з трьох - непогано! А як же той зрадник?
Всі стали шукати любистковий запах -
попався рудий консільєрі (порадник),
а що це? Невже валер'яна на лапах?..
"Сліпе порося" заскрипіло котами
пускаючи цвяхи до них, зашипіло,
ввімкнулося світло і крик між хатами,
а клан все гасав і нявчав очманіло...
P.S.: у Дона Мурчало не видно і вус,
в пилюці провинно скребеться в одвірку
P.P.S.: моралі нема, тільки кіт-сажотрус.
Хтось зна, де купити замок на кватирку?
Не плач, не бійся, не проси, а мишку в хату принеси. Потішили феєричною котячо-гангстерською історією!
