Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Григорівна: Словно вешние воды - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Галина Лябук, 23.01.2021 - 12:40
Сумно і зворушливо, Людочко, бо дійсно вже почали наші однокласники потихеньку відходити... Вірш майстерно написаний, але в душу залягає смутком. Людмила Григорівна відповів на коментар Галина Лябук, 28.01.2021 - 14:38
Дякую, Галинко, дуже приємно узнати Вашу думку.На жаль, нікого із своїх однокласників я не знайшла. Скоріш за все вони просто не користуються комп'ютерами, та багатьох, дійсно, вже і немає. Час невблаганний... Людмила Григорівна відповів на коментар Родвін, 28.01.2021 - 14:27
"Тік-так, тік-так - пульсує у годинника сердечко,З Майбутнього в Минуле відсікає миті, Приносить розуміння: вже до краю недалечко, Та в пам'яті живуть всі радості прожиті... Людмила Григорівна відповів на коментар Наташа Марос, 28.01.2021 - 14:05
Пусть остаюся в памяти навечно прекрасные времена юности. Спасибо, Наташа, за визит и чудесный комментарий.Катерина Собова, 14.01.2021 - 09:32
Як же хочеться повернутись в той далекий випускний клас, де рожеві мрії нас кликали в незвідані шляхи! Прекрасний вірш, Людочко!
Людмила Григорівна відповів на коментар Катерина Собова, 28.01.2021 - 13:57
Дякую, Катеринко! Якби ж то! Але Час невблаганний і не має вороття. |
|
|