Розбиті дні втрачають години,
стиха темніють в землистий туман,
дивляться скоса - джгути на хвилини -
даремних зусиль очевидний обман
Цей день відживає останні секунди
в тягучих ночей потворну пору,
простукує стрілка змучені груди,
а тиша мляво продовжує гру
І тільки дерева гілля строкате
дарує за ґратами шелест надій,
і листя його - свіже й кудлате -
нагадує світ із дитячих мрій
