Мені минуло вісімнадцять,
Комусь лишень, для когось вже,
Багато доля дала статись ,
Та янгол знає й береже .
Мені минуло вісімнадцять,
"Життя " чимало я пройшла,
Стояти міцно, незламатись,
Хоч смужка щастя замала .
Мені минуло вісімнадцять,
Душа все створює загарт,
Скільки горя вона бачить ,
Таке життя,не слово,жарт .
Минуло роки вже дитячі,
Та всередині ще є,
Думки для кожного не зрячі,
Мені це сили додає.
Дитинство відійшло у вічність,
Рукою тільки помахало,
Дало для мене силу й міцність,
Не падати щоб там не стало.
Роки минули,не багато ,
Але я бачила всього ,
Скільки можна пригадати ,
Історія із життя свого.
Мені минуло вісімнадцять,
Хвороби сильні поглинали,
До безвиході сумна ця,
Річ. Та в відчай не впадала .
Мені минуло вісімнадцять,
Якщо є доля далі йтиму,
Вперед шукати тільки щастя ,
Життя своє в руках нестиму.
Нехай минають і минають,
Хай серце з радістю стучить,
Для мене цінні дні я знаю,
Моя найбільша мрія - Жить!
ID:
890868
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 06.10.2020 07:52:01
© дата внесення змiн: 06.10.2020 08:32:56
автор: Вікторія Павлюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
