Коли лунають краплі злив співучих,
а небеса шлють пісню грозову,
з гілок-орбіт кремезних, серед тучі,
малі сатурни падають в траву
Засмаглі сонцем, від дощу змокрілі -
прикрасою дерев у літні дні,
лежать вони червоні і дозрілі,
солодким соком ллються до землі
Чарують світ у травах росянистих,
ховаються грайливо від руки,
і грає сад на нотах їх вогнистих,
і стукотять об чашку кісточки
І розписом сумних новин прийдешніх -
той день, коли в думках лише черешні
