в усіх місцях, де я бував, важко було так освоїтися,
щоб вони мені здавалися раєм на землі,
але я принаймні намагався.
блукаю, буває, тут поблизу, і радію, що маю час
і на прогулянки самотою, і на те, щоб сидіти з тобою.
прохолоджуюся надворі, і почуваюся добре.
хоч не маю грошей ні копійки, це ще не привід журитися.
та кава, що ми наварили вранці, була найкращою кавою,
і я ніколи ні про що не турбуватимуся,
бо коли ми тут, ми завжди можемо щось придумати,
а що там – то далеко, і нас ніяк не обходить.
вечірня пора – для співів, веселощів та відпочинку.
скажемо друзям – прийдуть з печивом та плітками
до чаю. старий віллі джонсон знає, що робиться в світі;
перед сном погуляємо в парку. вітер у кронах дерев
гуде й шелестить, витинаючи романтичних п'янких мелодій
– сподіваюся, ти їх почуєш, і вгадаєш, до чого він хилить.
який я щасливий! ти вмієш готувати, читати, писати –
й ще багато чого, всього й не пригадаєш.
це – все те, що нам потрібно, щоб час не стояв на місці
і не минав даремно – так я дивлюся на це.
порахуємо наші ягнята, поросята, зайчата, курчата –
ми поснемо щасливими; будемо і уві сні
разом, а завтра прокинемося вдвох для нового дня.
я тебе так люблю, що й розказати не можна
inside, jethro tull
https://www.youtube.com/watch?v=j1VYRZF8bCs
ID:
889925
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 27.09.2020 12:41:30
© дата внесення змiн: 27.09.2020 12:41:30
автор: Alisson
Вкажіть причину вашої скарги
|
