Дуже давно не викладав я вірші у КП. Так дещо на своїй сторінці у ФБ. Багато дечого змінилось у Житті, та попри все, вперед продовжую я йти.
--------------------------------------------------------------------------------------------
Далекий обрій
Далекий Обрій – це лише Межа,
нашого часу і Буття у цьому Світі,
там на Межі чатують Часу Сторожа,
від Дня народження до фінішної миті.
Майже без сумнівів, Дорогою Життя,
йдемо, сприймаючи і радощі і горе,
йдемо з надією на краще майбуття,
долаючи Життя бурхливе море.
За Обрієм лежать інші Світи,
де зовсім інше сприйняття і відлік часу,
і невідомий сенс кінцевої мети,
не осягнути цю Безмежність невігласу.
Неправда ніби Обрій – це Межа,
що віддаляється з наближенням до неї,
умовна грань, тонка мов лезо від ножа,
Часу Межа між Небом і Землею.
День прийде і долаючи Межу,
за Обрій підемо незнаними шляхами,
шляхами неземного вояжу,
Безмежність зустрічатиметься з нами.
Врешті позбавимося від оков Буття,
й полинемо незнаними Світами,
як дар, отримаємо Волю Небуття,
Всесвіту Розум, спілкуватиметься
з нами.
Прекрасно. особливо:
Врешті позбавимося від оков Буття,
й полинемо незнаними Світами,
як дар, отримаємо Волю Небуття,
Всесвіту Розум, спілкуватиметься
з нами.
Гарри, Привет! Далёкий Обрий твой -
красивый и заманчивый!
Что знаем мы, что там за Межой???
Тот СВЕТ довольно привлекательный!
Влечёт туда и нас с тобой!
Но какие меткие слова ты находишь! 
Это радует! Успехи явные! 
