Ховаєтьєся літо у верболозі,
Пшеницею в ланах дозріває.
А моя мрія на півдорозі,
І до коханої стежки прокладає.
Погожі дні стрімко минають,
А в серце вкрадається печаль.
Плоди в садах дозрівають,
А мені за літом трішки жаль.
Ще одна мить, втечуть дні казкові,
А може прийдуть спекотні дні.
Так хочеться скупатися в твоїй любові,
Прогнати сни такі сумні.
Нехай потім дощі проллються,
Пожовкне листя, прийде листопад.
А я кохання твого нап'юся,
І заведу в казковий зорепад.
