Ніч змінює почерк....
У когось зникає стирання якихось рядків,
І ніби кроки не лишають ніяких слідів і бруду.
Ти просто був тим, ким бути хотів
Насправді тасуючи обличчя скрізь і усюди.--
І думає кожен: не знає ніхто, який же я звір?!
Тільки в темряві змінюють зір лише люди!
І на світі існує не одна сотня лінз,
Та якщо вже відверто між нами:
Не очима, душею ми бачим усюди і скрізь
І ті стерті рядки між чиїмось словами....
Нас засліплює ніч
І не наша у цьому вина.?
Так потрібно, щоб ми вчилися з помилками?
Може й в темряві люди змінюють зір,
Та завжди є той,
Хто бачить якими ступаєм слідами.
Ірина Шипа 30.07.2019
дякую дуже)
