Чи впізнаю тебе, чи можливо ти також змінилась…
Кожен прожитий день, корективи приносить в життя.
Чи можливо в тобі, як в мені, що було - відродилось,
На землі нас обох, ще тримають одні почуття.
Зберіг вірність тобі серед льоду холодної зради…
Веселку до ніг, щоб в мороз твою душу зігріла.
Бо живу на цім світі для тебе, кохана, заради,
Став тепер я таким, як колись від мене хотіла.
Не змінити нічого, не внести в життя корективи,
Бо й далі нарізно напророчене Богом життя.
Я не бачу на двох ні одної для нас перспективи,
Нам не можна вернути єдині на двох почуття.
Даже гарно, тепло та пристрасно, дякую!
Єдине - дуже проситься перед "Веселку до ніг..." - "Зняв веселку до ніг..." Або хоча б "І веселку..." поставити... Перепрошую за втручання. Щастя та взаємного кохання!
Ніжно, щиро. любляче 
