Дочекалась рідна хата велику родину,
Діти з’їхались на свято з далечі доріг.
На стіл стелить сива мати білу скатертину,
І запрошує ласкаво до вечері всіх.
Пахне риба і капуста смажена з грибами,
Щойно з печі борщ парує, голубці з пшоном.
Огірочки прямо з діжі, миска з пирогами.
Пампушки за ніс щипають свіжим часником.
І вареники солодкі вже медком политі,
І тушкована квасоля пихкає в горшку.
Вінігред милує око, жде своєї миті.
Та узвар із груш і яблук в самому кутку.
Подають на стіл внучата страви і напої,
Вже красується по центру запашна кутя,
Всі емоції змішались з запахами хвої,
І по справжньому вирує радістю життя.
Батько з клуні сніп приносить, на покуті ставить
І розказує малечі значущий обряд.
За вікном темніє швидко, а у хаті править
Тепла злагода родинна і святковий лад.
Вщухли навіть заметілі, в небо споглядають,
Чи зійшла зоря вечірня людям сповістить,
Що Христос ся народився. Янголи співають,
Диво-новина над світом звісткою летить.
