Метався тихо у оковах в'язень,
В ряди присутніх вносив сум'яття.
Від нього відхитнулись близькі зразу
Усі хто був із ним усе життя.
Вина ще не доведена, і правда
Ще не пролилась ані з жодних уст,
Він відчував як мляво чорна зрада
Стискає краще металевих пут.
І очі вниз у матері і брата
Для них він існувати припинив
Кишені не горять у них від плати,
А пельки від озвучених тут слів.
І підсумок тяжби давно відомий,
Сюрпризом він для всіх на жаль не став,
І лиш художник черкав ще в альбомі,
Сьогодні в нього більш немає справ.
Як істину шукати в цьому світі,
Коли навкруг у масках люди всі,
Розставлені кругом тенета й сіті?
Забулися уже як буть людьми.
28.12.2018 р.
