Спробуй, будь ласка, сказати щось мовчки,
Забувши як голос влучає словами
І наповнює сенсом глухі рядочки,
Що ніколи живими не стали.
Спробуй не думати, а міцно заснути
І очі закривши свій сон уяви,
Навіть у гніві когось пригорнути,
Бо слова не кричать, кричиш лише ти.
Спробуй блукати своїми очима,
Бачити змучений совістю погляд,
Спробуй дізнатись, яка то людина,
Що крокує назустріч або іде поряд.
І менш озирайся, бо марна це спроба
Доганяти той потяг, з якого зійшов,
Адже ступати в минуле – сучасна хвороба,
Там не знайдеш нічого, що ще не знайшов.
Спробуй, будь ласка, почути не слухом,
За дотиком розпізнати радість, печаль.
Спробуй сховатися за капелюхом,
Де існує лише твоя ірреаль.