Земля то школа початкова,
То є над прірвою місток.
Слід в майбуття і передмова,
По суті справи дитсадок.
Простори мусим осягнути,
Попити меду серед лип.
Неоном зірки спалахнути,
Чи впасти каменем у глиб.
Його дано відгомоніти,
Познати шир і височінь.
Горіти нам чи скамяніти,
В промінні Божих озарінь.
Життя дорога виживання,
Розради гай і каяття.
До Бога приступка остання,
То школи мудрості Буття.
Гарний вірш! Мудро! 
