Брось, пожалуй, думать мні,
Сколько жителей в луні!
Брось Коперниковскі сфери.
Глянь в сердечния пещери!
В душі твоєй глагол,
Вот будеш с ним весьол!
Бог єсть лутчій астроном,
Он найлутчій економ.
Мать блаженная натура
Не творит нічто же здура.
Нужнійшеє тебі
Найдеш то сам в себі.
Григорій Савич Сковорода
Якщо самі себе не знаємо ми геть
І істинних потреб своїх не розумієм,
Якщо не можем ми перебороти смерть,
Що толку, що ми вже літати в космос вмієм?
Зробили ми уже мобільний телефон,
Комп'ютер, інтернет, а світ стає все гіршим,
Все більш змагає нас ілюзій марний сон,
І нам не чути вже у серці Божі вірші.
Економістів зараз більш за інших всіх
Готують вузи, а життя стає все гіршим.
Бо той економіст насправді просто псих,
Якщо не чує він у серці Божі вірші.
Зв'язок з реальністю ми втратили, брати,
Зв'язок з Всевишнім, що живе у серці нашім.
Тому все менш у нас любові й доброти,
Хоч намагаємся ми все зробити кращим.
Усе, чому в житті навчили нас, брати,
З початку до кінця є помилкове й хибне.
В своєму серці лиш ми можемо знайти
Знання про те, що нам воістину потрібне.
28.03.2015
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html
