Вабить очі осінь кольорова,
Кожен день малюючи дива.
І земля радіє тій обнові:
-Гарна сукня, кожен день нова!
Золотавить вигорілі трави,
Розфарбує в райдугу сади..
Ліс притрусить золотом яскравим,
Сріблом вкриє верби край води.
Багряніють клени і тополі,
Рум'яніє листям дереза.
Лиш озима зеленіє в полі,
І шепоче:-Глянь яка ж краса!
А вона чаруюча і чиста,
Сміючись ступає по землі.
Одягнув калинове намисто,
Все малює барви неземні..
Гарнненько! 
