Кують зозулі у лісах.Літа рахують.
Хмарки упали на поля.І там ночують.
Вони мов молоко лежать.Долини сиві.
Немов у мріях,наче в снах пейзажі дивні.
Весь світ закоханий в тепло.В проміння
сонця.Воно румяне вже зійшло і у віконце
все заглядає.Скрізь шибки побачить хоче
хто це калачиком лежить і спить-муркоче.
З черешні цвіт летить мов сніг.Мов завірюха.
Маленький котик впав в замет по самі вуха.
І скоро-скоро вже бузок набухне квітом.
І хвиля хвилю дожене духмяним цвітом.
Кують зозулі у лісах.Літа рахують.
Упали зорі на поля.І там ночують.
А ранком квіти розцвітуть казково-дивні.
Рожеві,білі,золоті.Тендітно-ніжні.