Був час коли кохання моє було надто близько
Майже на відстані протягнутої руки
Але минулося те відчуття занадто швидко
Мов плин швидкої гірської ріки
Воно прийшло тоді таке непевне
Що я ж подумав «Не воно!»
І лише серце розпізнавало
Благало повернуть його
Я й не помітив а воно бурлило
Грало емоціями у кольоровий джаз
І у постелі так дихало натхненно
Чомусь подумав, що усе це «На показ!»
І час настав коли нічого не лишилось
Не стогонів ні джазу ні мене:
"А, у самотності мені наснилось,
Як знову втратив я тебе…"
