І ні в гаморі площ,
Ні в задумі вітрин,
Не шукай мене,вітре.
Тільки з пам'яті вулиць,
Як пил зі світлин,
Всі сліди мої витри.
Вітре, більше не дми з берегів самоти,
Не вичікуй волання.
Відтепер ,я свої відсилаю листи
Просто -" До запитання".
Скам'янілих думок не читай на чолі,
Не вдивляйся між вії.
За собою поклич,і,торкнувшись землі,
Я віддам тобі мріїї...
