не забудь мене.
ти пам'ятаєш мої пісні?
пам'ятаєш, я розповідала, що колись вміла малювати?
і що безликість мені до лиця. і що мій труп двічі виловлювали з ірландського моря. я лише була на вершині якоїсь красивої скелі, гладила хвилі поглядом.
думок стало так багато, що я почала в них тонути.
21:04
як називається ця лихоманка?
коли я царапаю те місце між лопатками, видираючи пір'я.
21:07
як називається ця лихоманка?
коли я стою під крижаним душем і не відчуваю холоду.
21:17
як називається ця лихоманка?
коли я включила в душовій вентиляцію, але все одно задихаюся. коли вентиляція потрібна моїм легеням.
21:19
як називається ця лихоманка?
я не була красивою. і в волоссі моєму не було квітів. особа не втратило безликості, руки стали ще більш блідими, пропускають блакитний колір.
я перестала говорити. а вечорами малювала русалок.
ванна, в якій, якщо згорнутися клубочком, можна було потонути, замінила мені море. хоча і звідти мене виловлювали.
так як же називається ця лихоманка?
