Ли-
Поночі погіршало вітру -
частіше все стукав у шибки
і скиглив чимраз голосніше,
гілля розчепірив від болю,
не вірив у те, бідолаха,
що люди його полишили
у тьмі помирати одного.
стоп-
Під лампою ж я помирала,
тонула в пустих сторінках - забагато!
На нежить і схильність страждала
до відчаю і самострати.
Нестача віршів в організмі,
пласкі та прокислі мотиви,
папером що множаться хтиво,
збудники кар'єризму.
ад.
О третій вітру не стало,
тіла його не знайшли.
Прикро душею вмирати,
і не лише восени.
10.11.16
