В блакитній темряві зоряного неба,
де ти прекрасна лиш одна,
немає в світі хоча б одного порівняння,
яка велична та чарівна ти одна.
Покрита зірками блискучими, ясними,
на небозводі лише твій зоряний портрет,
палає моє тіло вогняною кров'ю,
а ти, лиш ти, рубаєш серце, мов багнет.
І Місяць лиш, як вічний мій супутник,
завжди йде зі мною по життю,
а ти дивись на небо, лиш на небо,
де твій портрет шукатиме тебе...
