Мені знову наснився Париж -
ніжно-пристрасний
жовто-брунатний
Ти у скверику тихо сидиш
під платаном вдивляючись в карту
І дзвенить пляшками Монмартр
Пляс Пігаль фіолетово в’яне
Закохався вночі не на жарт
Був до ранку щасливим і п’яним
І наснюсь я Парижу сумним…
На закопчених злих полустанках
ще вдивляюсь до болю у дим
як в Париж на обвислих фіранках
Десь далеко він сипле вогні
наче мрії розбризкує в душі
Ми з тобою сьогодні дурні:
по-паризьки навік невмирущі
