Ти була ніким,
Як просто ще одна книжка,
Враз ти стала нічим,
Як просто прочитана книжка.
Вже тебе дочитали,
Поставили на поличку,
Згадують тільки по змісту,
Якщо є така звичка.
Так ти була цікава,
Так особлива,без обкладинки і всяких епітетів,
Та тебе дочитали,
Вже остання сторінка закрита,
Тепер візьмуть іншу,ти ж тут не єдина.
Ти думала він на тобі затримається,
Ти помилялася моя мила.
Так,читали тебе в ейфорії,
Така цікава,так особлива,
Без всякої метафорії.
Тебе лиш закинуть,
Як інших прочитаних,
Багато в світі ще інших книжок,
Багато ще непрочитаних.
І як без цієї звички,
Обирати не без обкладинки.
Не знайдуть для тебе вже й навіть хвилини,
Навіщо вже те,що давно закинуте.
З тебе зітруть ще пилини,
Ти як не як ще книжка.
Тепер моя мила просто стій на полиці,
Не забувай свого змісту,
Залиш закладку на якійсь сторніці,
Прочитає тебе можливо хтось інший.
