Ангел небесний знову приснився,
Прокрався тихенько вночі у мій сон.
Яка ж я рада,що ти з’явився,
Ангел небесний у плоті людській.
Чому ж ти так рідко почав мені снитись…
Снися частіше,якщо є можливість.
Хочу я знову з тобою забутися,
Без тебе не можу я поворохнутися.
Не піду я спати якщо не прийдеш,
Сумно самій десь у снах там блукати,
А що, як знов мене не знайдеш.
Давай я засну і уже не прокинусь,
І нехай тільки спробує хтось розбудити,
Я ще раз засну,щоб знову зустрітись.
Милий мій ангеле,можеш з’явитись,
Хоч раз на яву…
Кинусь в обійми,уже не відпущу,
Легенько у щічку тебе поцілую,
Щоб потім померти в обіймах твоїх.
Ангеле мій,ти за мною сумуєш?
Яке ж тобі діло,що тут на землі,
Що з моїм смертним і грішним тілом.
Ангеле мій,ти теж без гріхів,
І тільки серця наші чисті.
Хіба ж кохати це гріх,скажи мені?
Якщо так я готова згрішити.
Для чого ж нам тоді жити,
Якщо не можна любити.
Чудо моє,ти ангел небесний,
Який ладний мене полюбити,
Ангел з яким я готова згрішити.
Я знову прокинулась,і вже так сумую,
За тим хто й так рідко приходить у сни.
Я знову засну….ти тільки прийди…
Ангеле мій що приходиш ти в гості.
