|
Ой, в моєму у саду виростала грушка,
подивися, мій миленький, а я чепурушка,
як дрібні корали з дукачем одягну,
сорочечку білу прикрашу прегарну.
Вишиту сорочку маю низинкою,
щоби, мій миленький, бути із тобою,
біленьку сорочку – пишні рукави,
щоб цвіли прерясно городи й сади.
На сорочці білій - вишита низинка,
ще такою буде спідниця й кофтинка,
а від мене, милий, очей не відірвати,
тільки тебе, милий, знову чарувати.
Трохи зачарую, а ще посміхнуся,
із тобою, милий, не наговорюся,
не наговорюся, милий, тепер із тобою,
із літечком пишним, з долею ясною!
Фотографія із інтернету.
07.2015.
ID:
593532
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 13.07.2015 23:57:07
© дата внесення змiн: 25.10.2018 11:29:33
автор: Светлана Борщ
Вкажіть причину вашої скарги
|
