якби вона тільки знала, скільки всього їй досі не розказали.
якби вона тільки знала, чому завжди приїжджає на вокзали,
автостанції, навіть просто зупинки зарано, занадто квапливо.
якби вона тільки знала, скільки всього змогла, скільки всього пережила.
якби вона уявляла, як багато попереду буде доріг,
ніколи б не сумувала за тими, хто її не вберіг або не зберіг,
ніколи б не пам'ятала минуле, яке застрягає під нігтями, тисне на неї снами,
ніколи б не була рибою, що не може прихистити себе між двома далекими берегами.
якби вона мала життя, у якому б вдавалося менше опиратися на "якби",
у якому б основою було не "думай", а як максимум - "люби".
усе би могло бути не так пусто, не так трагічно, не так зухвало,
якби вона тільки знала
скільки всього
їй
не
розказали.
