Ми не задумувалися над тим,яке буде наше майбутнє,а особливо майбутнє нашого села.Я розумію,що й справді воно залежить від нас усіх,воно залежить і від мене.В наш час люди нічого не цінують,не слідкують за чистотою і порядком свого села.Як то кажуть “Моя хата з краю-я нічого не знаю...Байдужість псує нас,через неї стається багато бід.Але навіть маленька добра справа може все змінити.Потрібно лише зупинитись на мить і звернути увагу на те,повз чого проходив,навіть не помічаючи.
Я можу змінити майбутнє на краще,просто посадивши дерево,просто кинувши сміття не на землю,а у сміттєвий бак.Просто підмівши сухе листя,або посіявши клумбу.Це не важко,зробити щось корисне,щоб приносило і користь, і красу.Праця вчить нас бути сумлінними,наполегливими,совісними,вона вчить нас бачити справжню красу.
Якщо ти робиш щось корисне для свого села чи міста,то ти дбаєш в першу чергу про себе і своїх рідних,про своє здоров'я і майбутнє життя тут.Я не маю великих можливостей чи коштів,але велика діла починаються з малих.Думаю,саме це і означає бути справжньою людиною.
Але це стосується і держави загалом.Вона повинна виділяти певні кошти на благо свого розвитку і процвітання.Держава повинна дбати про кожен населений пункт,піклуватись про порядок,достаток,забезпечувати всім необхідним для життя.Люди повинні об'єднуватись і творити добрі діла.