|
Як ти мені не була мила,
Тебе забув, як не кохав.
Твоя усмішка стала біла.
І я її… не малював.
Не малював я сині очі,
Троянди пелюстки, як губи.
Забув про сині, ясні ночі.
Та ясні дні, моя ти згуба.
Ти усміхалась, не кохала,
Приворожила світ, в віконці.
Ти , як роса, що вранці впала,
Та зникла …під яскравим Сонцем.
Ти не кохала, не журилась,
Забудь про мене, мій юначе
Твоїм коханням я втомилась,
Та сердце по тобі…не плаче.
-------------------------------------
Забудь меня, як я забула
Про все, що ти мені казав.
Твоє кохання, твоя згуба
Та на біду, ти покохав.
Згоряєш ти, своїм зізнанням,
Та... тільки попіл на душі.
Моє, зі смаком отрути, кохання
Твої, загублені вірші.
ID:
570593
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 30.03.2015 14:54:28
© дата внесення змiн: 30.03.2015 16:15:11
автор: Dema
Вкажіть причину вашої скарги
|
