Мозок зраджує. Відвертий обман.
Відпускає на волю нелогічні полеми…
Лишає на сон нестандартні богеми….
Але, не рятує. Пускає туман.
Мозок зраджує. На кожен крок.
І ніч лишає тільки гіркоту,
Що так дарма образили Оту…
Одна вагомість від дурних думок.
Мозок зрадив. І вже не перший раз.
Пожежу загасити мають вдало.
Бо щастя можу зовсім мало…
Щоб не отримати нервовий сказ.
Відверте безсоння.
Не варте тих нервів.
