И головне, щоб в душі не дощ,
А в душі розцвітали квіти
Красивих барв і могутніх площ,
Щоб без серйозності бо ми все ще діти.
І через 20 років подивись навкруги
І згадай своє червоне плаття
І там де мама сиділа на середньому ряді
І дивлячись в очі її сумні,
Виростила дівчинку на радість сім"ї
І стане на душі - не вогко, а мокро і слизько,
Але і через 20 років ми будемо серцями близько.
