Ти дивишся в відчинене вікно,
Не бачиш дальше сенсу жити.
Живеш із іншою,кохання так і не прийшло,
Зате не можеш досі, її із серця відпустити.....
Не можеш відпустити ту,яку ти зрадив,
Яка так щиро вірила тобі,
Вона ж заради тебе жила,
Та дихала на цій чужій землі...
Ти зрадив так і не дізнався,
Що десь під серцем інше є життя,
Що біля серця,серце бється,
Воно-частиночка,кровиночка твоя.......
Знесилена,принижена,розбита,
Безсильна ,з відчаєм в очах,
Не буде плакати та повернутися молити,
Піде не повертаючись назад..
Колись з роками зрозумієш,
Побачиш очі темно_голубі
Навколішки ти встанеш,щоб прощення получити,
Для тебе ж вже, не буде місця в їхньому житті.......