Стоїть берізка на узліссі,
Красива,дивна і чудна.
Їй вітер коси розплітає,
Вона щаслива,як весна.
Їй вітер коси розплітає,
Цілує,пестить,обніма...
Вона ж листочками цілує,
І соком своїм напува...
Стоїть берізка на узліссі,
Жде вітра й пестощів катма,
А вітер той, зустрів калину
І пестить кетяги сповна..
Отак, в житті,вже повелося,
Як любиш хлопця- не біда,
Не розплітай своє волосся,
Як вітренна є голова.
