Приносять лист. Запізніле зізнання,
Через п’ятдесят років життя… –
І знайомий почерк, слова кохання,
Не зменшують, ще, серцебиття…
Кохання потай, Повз п’ятдесят років,
Чому ж, ти, не сказав раніше?.. –
Скільки листів і телефонних дзвінків,
Хіба ж мені, був хтось рідніше?..
Цей лист, Написаний в минулу зиму,
Приніс листоноша лиш нині…
На конверті… Відішліть, як загину,
Віддайте, Лиш моїй дружині…
Не встиг, я цього сказати, при житті,
Нехай дізнається хоч нині… –
Слова до болю від щирості,
Коли помер, написав лист, дружині…
