Засіваючи землю добром,
розслаблятись надмірно не варто.
Ба Європа не тут – за бугром.
Ще – не час золотого стандарту.
Вже – немає у тім новини:
щойно ґазда спочине в сторонці,
віроломні лихі бур’яни
опановують місце під сонцем.
Бадиляччя розкішно буя,
а культурні ростки – тільки он де!..
Зроду-віку боровся бур'ян
за здоров'я свого генофонду.
На субтильне добро напира
безкультурне нахраписте зілля.
Скільки коштує сотка добра?
Знана поза... Хитке божевілля…
Та землиця – своя ж, не чужа!..
То ж не варто, мій рідний народе,
сподіватись на добрий врожай
не виполюючи городу.
Танечка, обрати пожалуйста внимание, Кузе приходится воевать на стихире на 2 фронта - и с рашимстами (ну, это понятно), и с твоей "соратницей" Белимовой. Вот ещё вырос бурьян на щедрой украинской земле
Тетяна Яровицина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шура. Як там: бей своих, чтоб чужие боялись.
Переживемо. Добро переможе )
Видираючи кущі амброзії сьогодні, я думав, чому вона росте під сонцем, неполита, недоглянута, а добрі рослини треба захищати? У всьому добро потребує зусиль. Зло має в собі сили розростатися самостійно.
