Ось i макiвка лiтечка, зоряно!
А на ранок прозора роса,
Хлiб зiбрали, та поле не зоране
Україна, моя, ти краса!
Та навiщо гармати пiдтянутi?
Б"ють по людям як тi вороги,
Пiв Країни ганебно обманутi,
Заповняють чужi береги.
Вони йдуть пiд прицiлом i моляться,
Просять Бога їх дiток спасти,
Боже мiй, в Українi, що коїться?
Смерть i горе та новi хрести!
