Ох, брате, як же вийшло так,
Що ти така пуста сволот@?
І тягнусь, тягнусь, й так і сяк -
Ніяк не вилізем з болота!
Як жити, коли рідний брат
Тебе до нитки оббирає?
Хіба ти брат тоді - ти кат!
Коли вже дурь в тобі сконає?
Навіщо відбираєш в мене,
Все те, що мати заповіла?
Адже, як меншого тебе,
Вона найбільше з нас любила.
Вгамуйся, брате, схаменись,
Звичайно, якщо розум маєш.
Адже без мене, без сестри,
Ти в світі щастя не надбаєш!
Ще зупинитись маєш мить -
Хай краще сором переборем,
Аніж довічно будем вить
Й ділити материне поле...
Наболіле... Отаких братів маємо під боком... Та багатьом легше стерпіти таке братерство, аніж допомогу Європи і США, бо вони, мовляв, не слов'яни, тому в нас не може бути нічого спільного. Та, як показує досвід, часом названий брат зробить більше добра для людини, аніж свій - заздрісний і ниций.
Vita V-D відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хотіла завжди бути самостійною, а тепер розумію, що без названого з рідним не справимось Оце так родича маємо!
маєм, що маєм, але не журіться - усе подолаєм! Дякую за візит. 
Отаких братів маємо під боком... Та багатьом легше стерпіти таке братерство, аніж допомогу Європи і США, бо вони, мовляв, не слов'яни, тому в нас не може бути нічого спільного. Та, як показує досвід, часом названий брат зробить більше добра для людини, аніж свій - заздрісний і ниций. 
