Ранній ранок, а може пізній вечер
Холодна трава і краплі дощу
Прикро, що немає шансу для втечі
Капкан скрипить "не відпущу"
Холодні і закам’янілі руки
Утрачене тепло вже не знайдеться
Усе тихіше в землю віддається стук
Ще зовсім молодого і пораненого серця
....
Холодний вітер, що зривається не знано звідки
Стирає усіма забуті обриси лиця
Лиш над акаціями пролітають свідки
І ця дорога, без початку і кінця
Здавалося, поруч нікого немає
І з втомлених уст виривається біль
Але звсім поруч тихо відїжджає
Напівпустий автомобіль
