Не дивись... не дивись мені в очі !
Більш ніколи не буду твоїм...
Я не хочу... ти знаєш, не хочу
залишатись назавжди сліпим.
Не кажи... не кажи, що я твій!
І не згадуй про мене будь ласка !
Лиш одне, я молю, зрозумій,
що життя - це життя, а не казка...
Все, що бу́ло, забрали вітри...
Не несуть більше зламані крила.
Ти з очей своїх сльози зітри!
Я не вірю! Вони всі фальшиві!
Не питай де мої почуття
і чому все між нами так склалось!
Мені наснилось щасливе життя,
та насправді все тільки здавалось...
Браво!)Красивий - прекрасивий вірш!)
Особливо взяла за душу фраза :"Лиш одне, я молю, зрозумій,що життя - це життя, а не казка...".
Читала б і читала ваші вірші мільйони разів)
Любомир Винник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Неймовірно приємно читати такі теплі слова!!!!))) Велике Вам СПАСИБІ !!!