А що ж насправді щастя?
Чи це людини рабство?
Ілюзія у що є віра,
Але не завжди зрозуміла.
А може то свобода?
Чи волі насолода?
Хотіти щастя наче ціль,
А досягнув - то маєш біль.
Чи може щастя гроші?
Яких усі так хочуть.
Та коли зможеш все купить,
То щастя знову зникне вмить.
А може щастя - пристрасть?
Палка, гаряча особистість,
Несла, тримала весь вогонь,
Та він спалив її до скронь.
Можливо щастя - слава?
Відома, сильна, величава
Так піднесла на свої крилах,
Кінець, курок, петля, могила.
Можливо в дружбі щастя?
Безпосереднє братство,
Віра до того хто твій друг,
Поки не запряже у плуг.
Може воно в любові?
Красивій, ніжній, світанковій,
Буває так вона сліпи́ть,
Що зрадою постане хіть.
А може щастя в людях,
Які, напевно ж, люблять?
Та більше все ж байду́жі,
Їм не до тебе, друже.
У вірі, в друзях, у любові,
У пристрасті, свободі, волі.
Щось невід’ємне, нереальне,
Для кожного своє моральне.
До щастя прагнути не гріх,
Без нього ти не маєш втіх,
У вірі, в друзях, у любові,
У пристрасті, свободі, волі.
Етилен 02.03.2025
ID:
1034587
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Філософський
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 03.03.2025 16:04:19
© дата внесення змiн: 03.03.2025 16:04:19
автор: Этилен
Вкажіть причину вашої скарги
|
Дякую за вашу реакцію. Ваш вірш "Щастя" добрий і щирий 
а ви філософ! у мене був схожий вірш влітку - Щастя. 
