Лиш забулись мрії й сподівання,
Забулось і моє кохання,
Стихли мої до тебе почуття,
Забув тебе. Стер із життя.
А ти знову появилась лиш на мить
І враз все спалахнуло й горить-шумить.
Засвітився промінець надії,
А ти знову розбила сподівання й мрії.
Знову не для мене твоя усмішка,
Я – не принц, а ти – не Білосніжка,
Це не казка, в нас життя,
Хоча і неземні мої почуття.
Знову став я для тебе віршувати,
Про любов вірші складати.
В них оспівана лиш ти одна,
Моя журба. моя любов земна.
Зараз все палає, горить-шумить,
Та з кожним разом все менше болить.
Знаю,що колись настане той час,
Коли я зможу не думати про нас,
Але то буде не сьогодні,
Бо так склались умови погодні,
Що безхмарні й сонячні, але й холодні
Настали зараз в мене дні.
