В житті так трапляється часом:
щастить, а тоді - не щастить!
Ще довго залишиться згадка
про слово просте і про мить.
Залишиться в пам'яті спогад
про теплі долоні твої,
дарма, що ти зараз не поряд,
що будять не нас солов'ї,
для мене тепер не важливо,
що ти не зі мною, бо все,
що нашим було , стане нині
тепер лише тільки моє...
Я в серці навік заховаю
цю пам'ять про нашу любов!
В житті так ось часом буває:
спізнився...і поїзд пішов...
