Сумую я за осінню шалено,
Сумую… полетіли журавлі,
І ти підеш, я думаю, напевно -
Не бережеш любові взагалі.
Крізь стрІчки слів приховані лиш сльози -
Не по твоїй, не по моїй вині.
Та от чому тепер ось ці морози
Картають моє серце у журбі?
А ти холодна! Хоч така холодна,
Та я тобою пристрасно горів,
І не потрібна мені досі жодна,
Бо серцем відпустити не зумів.
Боже, Коля, та вона обов"язково буде та радiсть! ОБОВ"ЯЗКОВО!!! Але й сидiти, склавши руки, не годиться! За щастя, за любов потрiбно боротися! Знаеш, е таке прислiв"я:"судьба - судьбою, та не будь дурною!" УДАЧI ТОБI!!! Вибач, що на "ти".
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... мені навпаки приємно, що Ви кажете на "ти" ... так люди здаються ближчими ... та я борюсь як на війні, та щось воно вперте те щастя - не дуже дається... але я його повинен приборкати.... щиросердечно Вам вдячний за такі теплі серцю слова
ОХ, вже це кохання... i сум за осiнню. Гарно, Салтане, дуже гарно! Але менi так хочеться, щоб Вашi очi, врештi, посмiхнулися!
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... мені так приємні Ваші візити як ніби хтось грубку запалює серед зими - так тепло стає ... приємне Ваше розуміння і турбота... може і колись у моїх очах буде радість
І спробуй пояснити серцю, що уже кінець.
Що крапка, коми вже не може бути.
Що з іншим сніжнобіла станеш під вінець.
Для мене ж залишилося "просте" - забути.
Вибачте за експромт.
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
....мені дуже приємно за такий змістовний експромт.... адже його слова я підтримую на всі 100%