Мине життя веселе свято,
Криниці висохнуть до дна
І Час, нещадний Термінатор,
Ні шансу не залишить нам...
Хоч, здіймемо до неба руки,
Але, в реальності, не в снах,
Розчинимось, мов сіль чи цукор,
У заяложених віках...
В майбутнім не цвістимуть маки,
Подібних нам не створить Бог,
Лише пустелею нащадки
Блукатимуть на чотирьох...
