Осінній вітер надворі
Підійма багряне листя
Згадаю очі сірії твої-
Серце вмить принишкне
Той погляд мов вітрами
Зробив протяг у душі?
Його не вижену літами:
«Облиш мене. Біжи!»
А вітер все сильніша:
Надворі холодно стає
То зима уже прийшла,
А спогади гріють мене .
Отруйні морози вбивали
Мене і той сірий вогонь,
Та разом ми їх збороли
Тоді як березень прийшов
І дві іскринки запалали
Та вгору легко піднялись
Вони душу мою покидали
Й та спорожніла, як колись.
