На довгі коси падає світанок,
І знов думки повели в майбуття...
Ти ним жила,і ним ти помирала.
Запалена цигарка?Знов одна.
Старе пальто,закинуте недбало,
Сповило чиїсь втомлені тіла,
Глухі обличчя не віщують правди,
І рідна ще людина,вже чужа...
Полиш себе!Відкинь усі турботи!
І ще раз!Сотні раз ще закричи!
Згасає ніч холодного мовчання.
Ніч болю і нав'язливих думок.
