Ковток повітря.Ще один.І ще.
Скляна рука,розбита, серце душить.
Уламками тепла ніч холод принесе,
Відкриє тіло й зорі в кров запустить.
Малі частинки тишком ріжуть плоть.
А я не можу вирвать їх руками.
Дайте повітря ще один ковток,
І я втечу забутими стежками.